Догляд за людьми з деменцією потребує значних фізичних та емоційних зусиль. Цей процес вкрай виснажливий для того, хто доглядає, що призводить до постійного стресу, емоційного вигоряння і навіть депресії. Доглядачі часто стикаються з необхідністю приймати складні рішення, справлятися зі змінами у поведінці пацієнтів та одночасно піклуватися про власне здоров’я. У таких умовах потрібно знайти способи управління стресом та підтримки психологічного благополуччя.
Розуміння природи стресу та його джерел
Перший крок у управлінні стресом полягає у розумінні його джерел. Стрес може бути викликаний фізичною втомою, емоційним виснаженням, відчуттям безпорадності. Постійна напруга при догляді за хворими на деменцію, особливо в домашніх умовах, де допомога з боку обмежена, посилює ці почуття. Важливо усвідомити, що нервові навантаження є неминучими, і до них потрібно ставитися як до природної реакції на складні обставини.
Стрес через фізичне виснаження
Доглядачі часто працюють без перерв, що призводить до фізичного виснаження. Постійний догляд за літніми з Альцгеймером включає допомогу в прийнятті їжі, купанні, прийнятті ліків, та виконанні інших повсякденних завдань. Така турбота потребує значних фізичних зусиль. Своєчасний відпочинок та турбота про власне здоров’я – це ключові елементи, які знижують фізичне навантаження.
Емоційна напруга
Навантаження викликані спостереженням за прогресуванням хвороби, а також змінами у поведінці пацієнта, включаючи агресію, апатію чи депресію. Важливо розуміти, що багато з цих змін викликані хворобою і не є особистими випадами проти того, хто доглядає. Психологічна підтримка та усвідомлення того, що ви не самотні у своїх переживаннях, знижують психічну напругу.
Методи управління стресом
Зіткнувшись із щоденними викликами, доглядачі повинні мати арсенал стратегій, які допоможуть їм справлятися з нервовими та фізичними навантаженнями. Управління стресом стабілізує психологічний стан доглядача, а також безпосередньо впливає на якість догляду за пацієнтом. Щоб справлятися з навантаженнями, рідні мають застосовувати різні методи.
- Встановлення порядку дня. Чіткий графік допомагає як доглядачу, так і пацієнту з деменцією. Структурований розклад знижує рівень нервової напруги, вказує наступне завдання, краще організовує догляд. Також зменшує тривожність у пацієнта, оскільки він починає звикати до певної послідовності дій.
- Навчання управлінню емоціями. Уміння контролювати свої почуття допомагає уникнути вигоряння. Корисно практикувати дихальні вправи, медитацію чи інші методи релаксації. Також варто навчитися розпізнавати моменти, коли емоції беруть гору, та вчасно брати паузу.
- Роль спеціалізованих установ. Професійний догляд надають домá для хворих на деменцію. Вони можуть бути рішенням для сімей, які не в змозі самостійно впоратися з постійним навантаженням. Вибір такої установи знижує рівень стресу в сім’ї, дозволяє рідним зосередитися на підтримці емоційного зв’язку з хворим, а не на виконанні всіх необхідних процедур догляду.
- Турбота про себе. Регулярні перерви, хобі, заняття спортом та спілкування з близькими допомагають зберегти фізичне та психічне здоров’я. Такий підхід – не егоїзм, а необхідна умова для продовження ефективного догляду за пацієнтом.
Догляд людей з деменцією – це складний і багатогранний процес, який потребує як фізичних, так й значних емоційних ресурсів. Звернення до будинків для хворих на деменцію допомагають впоратися з нервовою перенапругою, покращують якість життя як самого доглядача, так і пацієнта. У таких установах працюють професіонали, які здійснюють якісний догляд.