Стрес і сон – два важливі аспекти життя, які впливають на загальний стан організму і, зокрема, на роботу мозку. Якість сну та рівень стресу безпосередньо впливають на когнітивні здібності пацієнтів з деменцією – на їхню здатність запам’ятовувати, приймати рішення, орієнтуватися в навколишньому світі. Зокрема, будинки для хворих на деменцію уважно стежать за умовами для здорового сну та управлінням стресом, що покращує загальний фізичний та психологічний стан дементних пацієнтів.
Фази сну та їх значення для пам’яті
Якість сну має значення для підтримки нормальної діяльності мозку. Це особливо актуально для пацієнтів, які страждають на деменцію. Відсутність якісного нічного відпочинку призводить до погіршення когнітивних функцій, порушень пам’яті, підвищеного рівня стресу. Забезпечення сприятливих умов для нічного відпочинку є важливим компонентом догляду за пацієнтами з деменцією.
Сон складається з кількох фаз, кожна з яких виконує певну роль у процесах формування та збереження пам’яті.
- Фаза швидкого сну (REM). У цій фазі відбуваються інтенсивні очні рухи, а активність мозку можна порівняти зі станом пробудження. REM вважається ключовим для консолідації емоційних спогадів.
- Неремсові фази (1, 2, 3). У цих фазах відбувається поступове зниження активності мозку, що досягає найбільшої глибини у фазі 3. Ця фаза називається повільним хвильовим сном (SWS). SWS відіграє важливу роль у фіксації фактичної інформації, включаючи факти та цифри.
- Комплексний вплив на пам’ять. Усі фази взаємодіють, забезпечують повноцінну обробку інформації та перенесення її з короткострокової пам’яті в довгострокову. Недолік будь-якої з фаз негативно позначається на здатності до запам’ятовування та відтворення інформації.
Розуміння значення різних фаз допомагає виявити вплив нічного відпочинку на формування та збереження функцій запам’ятовування. Оптимізація якості сну необхідна для підтримки когнітивних функцій і загального психічного здоров’я.
Вплив стресу на згадку
Стрес – фізіологічна та психологічна реакція на різні стимули для адаптації організму. Стресовий стан може негативно впливати на фізіологічні процеси, включаючи серцево-судинну систему, імунітет та, що особливо важливо, на роботу мозку. Люди, які проживають у будинку для людей похилого віку і стикаються з деменцією, часто зазнають підвищеного стресу через зміни в навколишньому середовищі та втрати когнітивних здібностей.
Біологічні механізми впливу стресу на мозок
Тривала психологічна та фізична напруга активує гіпоталамус-гіпофізарно-наднирникову систему, що призводить до виділення стресових гормонів, таких як кортизол та адреналін. Ці гормони впливають на гіпокамп, ключову область мозку, відповідальну за формування та консолідацію функцій запам’ятовування.
Гіпокамп надзвичайно чутливий до стресового впливу. Це часто призводить до зменшення обсягу гіпокампу та порушення його функції, що відбивається на процесах запам’ятовування.
Також тривала стресова ситуація змінює структуру та функцію нейронів, зокрема, в областях мозку, пов’язаних з обробкою інформації та формуванням довготривалої пам’яті. Запальні процеси у мозку – додаткові неприємні наслідки. Вони негативно позначаються на нейрональній функції, а також призводять до погіршення функції запам’ятовування.
Інтегрований підхід, який включає управління стресом та оптимізацію сну, – важливий напрям у догляді за хворими на деменцію. Такий комплексний догляд допомагає не лише справлятися із симптомами, а й покращує когнітивні можливості та загальний добробут пацієнтів із деменцією.